- заява
- —————————————————————————————зая́ваіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
заява
Смотреть что такое "заява" в других словарях:
заява — см. заявление Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. заява сущ., кол во синонимов: 1 • … Словарь синонимов
заява — и, ж. 1) Чиє небудь повідомлення, звернення до кого небудь із викладом якихось відомостей, положень, думок. 2) Письмове прохання, оформлене за певним зразком, що подається на ім я офіційної особи або до установи чи організації. •• Зая/ва… … Український тлумачний словник
заява — [2/0] 1. Заявление (документ). В украинском языке считается вполне литературным словом. 2. Претензия на что либо (часто – необоснованная), поползновение, . бездоказательное утверждение; примерно то же, что предъява. На Васю вчера соседка заяву… … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
ЗАЯВА — Кидать/ кинуть заяву на что. Жарг. мол. 1. Писать заявление на что л., о чём л. БСРЖ, 220. 2. Предъявлять претензии к кому л. Вахитов 2003, 76 … Большой словарь русских поговорок
заява — 1) (офіційне звернення до кого н. з викладом якихось відомостей, положень, думок; документ, у якому їх викладено); декларація (перев. партійна, урядова), хартія 2) (письмове прохання, оформлене за певним зразком), подання … Словник синонімів української мови
заява на придбання акцій — документ, складений заявником за встановленою формою, який засвідчує бажання заявника придбати акції, запропоновані до продажу на сертифікатному аукціоні, на умовах, що зафіксовані в цьому документі … Глосарій термінів фондового ринку
одповедь — заява … Старабеларускі лексікон
осветченє — заява, об’ява … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Слюсарчук, Андрей Тихонович — Андрей Тихонович Слюсарчук Род деятельности: шоумен, доктор наук, профессор нейрохирургии (документы, свидетельствующие об этих титулах, имеют статус легальных в Украине, формально проведены и подтверждены МОН Украины. Правомерность их выдачи… … Википедия
протест — у, ч. 1) Рішуче заперечення чого небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого небудь. || також у сполуч. зі сл. внутрішній, мовчазний і т. ін. Почуття рішучої незгоди з ким , чим небудь, невдоволення кимсь, чимсь. || … Український тлумачний словник
